Герої не вмирають

10 грудня 2017 року сотні земляків та побратими провели в останню путь  свого Героя –  справжнього сина  України, учасника антитерористичної операції на Сході, волонтера, військовослужбовця-контрактника  – Твердолу Анатолія Івановича, який поклав власне життя при захисті цілісності і незалежності Батьківщини. 

Твердола Анатолій Іванович народився 14 березня 1970 року в с.Лад.Хутори Гайсинського району  в сім’ї колгоспників. Навчався в місцевій середній школі, а по її закінченню продовжив освіту у Вінницькому професійному училищі. Строкову службу в Радянській армії проходив у десантно-штурмовій бригаді, яку закінчив у званні старшого сержанта. По закінченню строкової служби продовжував служити в Західній групі радянських військ в Німеччині. Після звільнення в запас повернувся додому і працював в органах міліції, пожежній частині, в службі охорони в м.Ладижин. Одружений, разом з дружиною виховали двох синів. Учасник Революції Гідності, з початку бойових дій на Сході України активно займався волонтерською діяльністю. Допомагав українським воїнам одягом, продуктами, обладнанням.

В січні 2017 року Анатолій Твердола підписав контракт військової служби і служив в 9–му окремому батальйоні 59-ї окремої мотопіхотної бригади біля Маріуполя в зоні АТО. Життя Героя  обірвалося зненацька в період так званого перемир’я. Він героїчно загинув 8.12.2017р. біля 5-ї год. ранку під населеним пунктом Водяне під час обстрілу військової позиції. Здавалося, що сама природа в той день лютувала від горя, що не вдалось вберегти мужнього і відважного воїна від ворожої кулі. Небо плакало за ним, посилаючи на землю холодний, мокрий сніг. В останню путь проводжали бійця рідні, близькі, побратими, керівництво району та області, односельчани, однокласники і вчителі, жителі  громади і всі, хто знав нашого героя. Він був патріотом до останньої краплі крові і від слова «був» серце завмирає, і непрохані сльози котяться по щоці. Крається душа в усіх нас. Адже скільки добрих справ він міг би ще зробити, скільки дати добрих порад своїм дітям і рідним, але доля невблаганна…

Першим звернувся до присутніх настоятель УПЦ КП м.Гайсин Ярослав Вольвин, наголосивши на тому, що Анатолій Твердола загинув у боротьбі за правду, за волю та незалежність України. «Ціна, яку заплатили воїни у боротьбі за цілісність України – найдорожча ціна – власне життя. Їх подвиг неоціненний, який має змінити нас з вами. Вічна їм пам’ять і шана людська!» – зауважив священик.

Голова районної ради Григорій Боровий висловив глибокі співчуття родині загиблого воїна і зазначив: «Той факт, що Анатолій Твердола пішов добровольцем захищати нашу рідну землю говорить про високий  патріотизм, його любов до рідної країни. Про таких як він говорять – справжній чоловік! Він не ховався за спинами інших, а взявши до рук зброю, захищав Батьківщину у запеклому бою. Дуже важко підібрати слова аби виразити біль втрати, ніколи не загоїться рана у серці матері, дружини, синів, близьких. Для кожного з нас він назавжди залишиться прикладом мужності, патріотизму, відданості рідній землі. Вічна пам’ять про Анатолія Івановича Твердолу назавжди залишиться у наших серцях».

Прощальні слова лунали в той день і від заступника командира 9 батальйону 59 ОМПБ з морально-психологічного забезпечення Володимира Авдєєва, і від побратимів Анатолія Твердоли, і від односельчан. Поховано героя на сільському кладовищі с. Ладижинські Хутори Гайсинського району. Пам’ять про нього назавжди залишиться у наших серцях. Герої не вмирають!